Івано Франківський виконавчий комітет звернувся до Президента з проханням накласти вето на закон 13646 через побоювання, що він обмежує соціальну допомогу родинам зниклих безвісти військових
Виконавчий комітет міста ухвалив звернення до Президента України з вимогою не допустити набрання чинності документом, який, на думку місцевої влади, звужує права та гарантії для сімей, у яких близькі перебувають у статусі зниклого безвісти. У рішенні виконкому підкреслюють, що положення нового закону передбачають врахування вже отриманих коштів при визначенні розміру допомоги і як наслідок ведуть до зменшення загального обсягу виплат.
Фактично виходить, що чим довше людина має статус зниклого безвісти, тим меншу підтримку отримує її родина. Держава не може перекладати наслідки тривалого розшуку на сімї
Руслан Марцінків
Міський голова наголосив на моральній і практичній необхідності забезпечити стабільну соціальну підтримку для сімей захисників в умовах невизначеності. За його словами, рішення, які обмежують допомогу за формальними ознаками, створюють додаткові тягарі для людей, що вже переживають втрату і тривожне очікування.
У зверненні виконкому міститься заклик до центральних органів влади врахувати соціальну справедливість при розгляді закону і внести відповідні зміни або накласти вето. Окремо відзначено, що питання має не лише місцевий, але й загальнонаціональний вимір, оскільки мова йде про підтримку громадян, які постраждали унаслідок війни.
Представники міської ради також закликали народних депутатів провести відкриті консультації з громадськими організаціями, волонтерськими рухами та родинами військових. На думку місцевих посадовців, такі консультації допоможуть напрацювати механізми, які захищатимуть інтереси потерпілих і не дозволять формальним юридичним нормам обмежувати реальну допомогу.
Так не має бути. Ми повинні стояти за своїх. За тих, хто чекає. За тих, хто вірить
Руслан Марцінків
Місцева влада акцентує увагу на тому, що процедура встановлення і перегляду соціальних виплат повинна бути прозорою і чіткою. Вважають необхідним уникати підходів, коли вже надана допомога автоматично зменшує подальші виплати. Місцеві чиновники також зазначають, що будь які зміни системи соціальної підтримки мають супроводжуватися фінансовими розрахунками і гарантіями постійності допомоги для тих категорій населення, які цього потребують найбільше.
У зверненні міститься прохання врахувати особливості сімей, у яких члени зникли безвісти, зокрема ризики довготривалої невизначеності і витрати, повязані з пошуком та підтримкою побуту. Міські депутати наголошують, що навіть тимчасове зменшення виплат може призвести до соціальної кризової ситуації для окремих родин.
Окрім звернення до Президента, у виконкомі оголосили про намір проводити інформаційну роботу з мешканцями, громадськими активістами і представниками медіа, щоб привернути увагу до проблеми. Плануються зустрічі та круглі столи з метою вироблення спільних пропозицій до законодавчих змін, які б усунули ризики для соціальних гарантій.
Реакція місцевих громадських організацій була оперативною. Кілька волонтерських ініціатив і правозахисних організацій висловили підтримку позиції міста, наголошуючи на важливості збереження стабільних виплат для сімей в умовах тривалого конфлікту. Активісти закликають центральну владу до конструктивного діалогу і пошуку рішень, які не послаблюватимуть соціальний захист.
Аналітики, які слідкують за соціальною політикою, відзначають, що питання виплат родинам зниклих безвісти належить до найбільш делікатних сфер державної підтримки. З одного боку, потрібно уникати зловживань і забезпечити ефективне використання ресурсів, з іншого боку, потрібно гарантувати, що уразливі категорії не залишаться без належної допомоги. Саме баланс між перевірками і гарантіями є ключовим аргументом, який наводять противники положень закону 13646.
Наступні кроки залежатимуть від реакції Президента і парламенту. Міська влада сподівається на швидке і зважене рішення, яке врахує рекомендації правозахисників і потреби сімей. У разі відсутності реакції на звернення франківці готові продовжувати інформаційні ініціативи і шукати підтримки на всеукраїнському рівні.
Місцеві посадовці підсумовують, що забезпечення гідної підтримки для сімей зниклих безвісти є не лише питанням соціальної політики, але й питанням національної солідарності. Вони закликають центральні інституції врахувати людський вимір під час ухвалення рішень і не допускати ситуацій, коли формальні норми підривають реальну допомогу тим, хто її потребує.
