Слідчі викрили схему фальсифікацій у Міському клінічному перинатальному центрі Івано‑Франківська, через яку заклад нібито отримав понад 1,5 млн грн з держбюджету.
Правоохоронці Прикарпаття встановили, що протягом 2023–2024 років у електронну систему охорони здоров’я вносили недостовірні відомості про нібито надану медичну допомогу новонародженим у складних неонатальних випадках. За даними слідства, службові особи закладу штучно завищували обсяги таких послуг, що стало підставою для безпідставного перерахування коштів від Національної служби здоров’я України.
За поверненими матеріалами розслідування йдеться про 48 фіктивно внесених випадків складної неонатальної допомоги. Саме на підставі цих даних Нацслужба здоров’я нібито перерахувала закладу понад 1,5 мільйона гривень. Серед підозрюваних — колишня директорка закладу, яку 23 березня повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Що встановило слідство
Як повідомили в обласній поліції, під час досудового розслідування правоохоронці опрацювали покази свідків, витягли документи та знімки з електронної системи охорони здоров’я, а також отримали висновок судової економічної експертизи. На підставі цих матеріалів слідчі вважають, що службові особи організували формування й подання завідомо неправдивих звітів про обсяг і характер наданих неонатальних послуг.
За даними розслідування, фальсифікації полягали у внесенні до електронних записів інформації, що новонародженим нібито надавалися високовартісні або складні неонатальні процедури, хоча фактично такі втручання не проводилися або не були необхідні.
Це кримінальне провадження відкрито за фактом зловживання службовим становищем із тяжкими наслідками для бюджетних коштів. Розслідування триває, збираються додаткові доказові матеріали.
— Поліція Прикарпаття
Суд ухвалив для підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави 600 тисяч гривень. Згідно з відкритими даними, у 2022–квітні 2024 року заклад очолювала Марія Бойко, яка наразі працює заступницею генерального директора обласної клінічної лікарні.
Наслідки та реакції
У поліції наголосили, що встановлення фактів фальсифікацій не означає наявність клінічної шкоди немовлятам — за висновками слідства, йдеться про неправомірні записи в системі, а не про навмисне завдання шкоди пацієнтам. Водночас розгортання подібних схем підриває довіру до системи охорони здоров’я і відбирає ресурси, призначені для реального лікування тяжкохворих пацієнтів.
Експерти з фінансового контролю в галузі охорони здоров’я стверджують, що випадки фальсифікацій у звітності можливі там, де слабкий внутрішній аудит та недостатній контроль за даними електронних систем. Національна служба здоров’я, зазвичай, вивчає підстави для перерахувань у разі сумнівних показників, але правоохоронні органи наголошують, що оперативні перевірки іноді запізнюються.
- За версією слідства, завдані збитки перевищують 1,5 млн грн.
- Фігурантці повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 ККУ).
- Суд визначив заставу 600 тис. грн як запобіжний захід.
Представники закладу та особи, які згадуються в матеріалах розслідування, поки що не надали публічних коментарів або заперечують усі звинувачення. Правники наголошують, що обвинувальний вирок можливий лише після завершення досудового розслідування і судового розгляду, під час яких сторони зможуть представити докази й контраргументи.
Що далі
Слідство продовжує збирати докази та опитувати свідків. Місцеві органи влади та Національна служба здоров’я можуть ініціювати аудит фінансових потоків і медичної звітності у перинатальному центрі та суміжних закладах, щоб не допустити подібних випадків у майбутньому. Також можливі адміністративні наслідки для тих працівників, які несли відповідальність за облік та звітність.
Правоохоронні органи просять медичні установи посилити внутрішні процедури контролю за внесенням даних до електронної системи охорони здоров’я та дотримуватися прозорості у звітності. Громадськість і родини пацієнтів, які стурбовані наслідками, можуть звертатися до відповідних контролюючих органів з запитами про хід розслідування.
Ця справа нагадує про важливість системних заходів для запобігання корупційним схемам у медичній сфері: від регулярних аудиторських перевірок і цифрових інструментів верифікації даних до персональної відповідальності керівників закладів. Остаточні висновки щодо вини та розміру збитків будуть зроблені після завершення всіх експертиз і судового розгляду.
