Представниці організації «Родини загиблих захисників і захисниць Івано‑Франківська» показали в Італії та у Ватикані монументальну картину «П’єта», мета якої — нагадати світу про загиблих і полонених українських воїнів.
6 квітня в Івано‑Франківському краєзнавчому музеї учасниці делегації розповіли про програму міжнародних виставок і про те, як мистецький проєкт поєднав родинну пам’ять із культурною дипломатією. Артоб’єкт створено за ескізом художника Андрія Єрмоленка. Центральна робота має висоту близько чотирьох метрів і наразі експонується в італійському місті Тоді, де її планують тримати до кінця квітня.
Керівниця організації, дружина загиблого Сергія Батюка, Галина Батюк, детально розповіла про маршрути показів. Делегація відвідала Ватикан, залишила репліки в соборі Святої Софії у Римі, провела покази в Посольстві України в Італії та представляла картину на символічних локаціях у Римі та Тоді. Разом із монументальною композицією привезли чотири мініатюри форматом шістдесят на вісімдесят сантиметрів, які стали подарунками місцевим посадовцям і волонтерам.
За словами організаторів, одна мініатюра передана меру Тоді Антоніно Руджіано, іншу залишили в соборі Святої Софії у Римі, ще одну вручили Папі Леву XIV, а також подарували італійському волонтеру Джованні Антонеллі, котрий активно підтримує Україну і пообіцяв показувати картину на різних майданчиках у Італії.
«Це — мініатюри 60 на 80 сантиметрів. Одну ми вручили меру міста Тоді Антоніно Руджіано, таку ж картину ми залишили в соборі Святої Софії у Римі, іншу передали Папі Леву XIV, а також подарували мініатюру італійському волонтеру Джованні Антонеллі, який дуже підтримує Україну і обіцяв всюди цю картину показувати», — передає Галина Батюк, голова громадської організації «Родини загиблих захисників і захисниць Івано‑Франківська».
— Галина Батюк
Ветеранка підрозділу Азов, Олена Мордік, яка сама перебувала в полоні і втратила чоловіка під час оборони Маріуполя, наголосила на важливості прямого контакту з іноземною аудиторією. За її словами, мистецтво дозволяє передати емоційні та документальні свідчення так, як не завжди вдається через дипломатичні канали.
«Наша місія — привернути увагу світу до того, що відбувається з українськими військовими в російському полоні. Щоб вони з перших уст почули, які там жахливі умови, катування. Я вірю, що це допоможе повернути наших хлопців додому», — каже Олена Мордік, ветерана підрозділу Азов.
— Олена Мордік
Організатори пояснюють, що «П’єта» має не тільки меморіальну, а й інформаційну місію: образ Богородиці, яка тримає на руках пораненого чи загиблого воїна, стає символом втрат і одночасно закликом до співпереживання й діалогу. Через мистецтво родини загиблих прагнуть донести міжнародній спільноті живі історії постраждалих, факти про умови утримання полонених і приклади фізичних та психологічних тортур, про які кажуть ветеранські кола.
Під час пресконференції в музеї учасниці проекту поділилися реакціями італійської публіки. За їхніми словами, картина викликала широкий резонанс серед місцевих мешканців, представників церковної спільноти та культурних кіл, які відзначили сильну емоційну наповненість полотна і його здатність говорити з аудиторією без проміжних інтерпретаторів.
Матеріали виставки супроводжували інформаційні буклети й фотодокументація, що пояснює контекст кожного образу. Крім того, мініатюри, які передавали як подарунки, стали інструментом для встановлення контактів із місцевими активістами та волонтерами, котрі готові поширювати історію українських військових і допомагати у адвокації питань обміну полоненими.
Організація також наголосила на необхідності продовження підтримки ветеранів і родин загиблих на міжнародному рівні. За словами учасниць, культурна дипломатія у такий спосіб доповнює роботу дипломатичних відомств і не замінює її, але здатна привертати увагу широких верств населення і формувати громадську думку у країнах‑партнерах.
Експозиція в Тоді триватиме до кінця квітня. Після завершення показів у Італії організатори планують повернути основну роботу до України тримаючи опцію подальших гастролей і створення постійних реплік для локальних меморіальних просторів. У майбутніх планах також — серія публічних дискусій і презентацій, де родини зможуть особисто розповідати про свої історії та про стан полонених, залучаючи міжнародні правозахисні організації і медіапартнерів.
Організатори закликають небайдужих долучатися до ініціатив, які допомагають зберегти пам’ять і підтримати тих, хто постраждав від війни, через культурні проєкти, волонтерську допомогу та інформаційну адвокацію.
