Четвертий фестиваль‑воркшоп «Прописи» у центрі Івано‑Франківська поєднав навчання з публічними подіями: програма фокусується на репортажі, документалістиці та наративному нонфікшні.
31 березня в Івано‑Франківську офіційно розпочалася четверта редакційна й навчальна подія «Прописи». Протягом п’яти днів організатори пропонують відкриті лекції та дискусії для громади, а також інтенсивну закриту програму для десяти відібраних авторів. Цьогорічний фокус — робота з репортажем і документальною літературою, які, за словами організаторів, набули особливої ваги в умовах сучасних викликів.
Фестиваль виступає як майданчик для розвитку письмових навичок, встановлення професійних контактів і входження молодих авторів у літературне середовище. Менеджерка культурних проєктів Українського ПЕН наголосила, що «Прописи» дають можливість початківцям отримати фідбек від практиків і розширити коло спілкування з іншими авторами та редакторами.
Це шанс не лише навчитися майстерності письма, а й отримати підтримку, яка іноді буває вирішальною для першої книги або серії публікацій.
— Аліса Нікіфорова
Удосконалення репортажної майстерності організатори пов’язують із потребою документувати реальність у часи війни та інформаційної боротьби. За словами виконавчого директора Українського ПЕН, конкуренція за місця у професійній частині фестивалю цього року була високою: на десять слотів надійшло понад сто заявок. Такий попит, вважають організатори, підтверджує необхідність подібних майданчиків для молодих письменників і журналістів.
Молодим авторам потрібні інтенсиви, простір для обміну думками і практика. Ми бачимо якість заявок і розуміємо: попит перевищує можливості, тож проєкт треба розвивати далі.
— Максим Ситніков
Куратор програми описав формат «Прописів» як гібрид навчання і фестивалю: поєднання майстерень, святкового настрою й серйозної роботи над текстом. Такий підхід, на його думку, допомагає учасникам зберігати мотивацію, одночасно отримуючи професійну навантаженість та зворотний зв’язок від наставників.
Ми прагнемо, щоб фестиваль залишався одночасно лабораторією й місцем зустрічі, де є простір для радості й для тяжкої щоденної праці над текстом.
— Остап Сливинський
Програма включає воркшопи з написання документальних текстів і репортажів, практичні сесії з роботи з джерелами, етикою та оповідними прийомами. Окремі модулі присвячені документуванню переживань і досвіду в умовах війни — як способу зберегти факти, свідчення та голоси очевидців.
- закриті інтенсиви для десяти фіналістів із індивідуальними редакторськими консультаціями;
- відкриті лекції та публічні дискусії для широкої аудиторії;
- практичні заняття із структурою наративного нонфікшну та роботою з джерелами;
- підготовка матеріалів для майбутнього альманаху учасників.
Президент Українського ПЕН наголосив на важливості роботи з реальністю та ролі документалістики в культурі. На його думку, у сучасному українському літературному полі багато авторів повертаються або звертаються вперше до документальної прози, бо поточні події вимагають прямого свідчення і роздуму над фактом.
Реальність сьогодні настільки інтенсивна, що іноді немає сенсу вигадувати — потрібно фіксувати та аналізувати. Захищати правду також означає говорити її власним голосом.
— Володимир Єрмоленко
Серед учасників цьогорічної програми — молоді автори з різних регіонів, серед яких є воєнні кореспонденти, прозаїки, нонфікшн‑письменники та ті, хто тільки робить перші кроки у репортажній справі. Одна з учасниць, воєнна кореспондентка з Одещини, відзначила, що фестиваль створює атмосферу підтримки й останній поштовх, аби завершити власні проєкти або зважитися на видання першої книги.
Тут часто достатньо однієї поради чи знайомства, щоб автор зробив вирішальний крок — написати книгу або подати текст у видання.
— Ганна Аргірова
Організатори також анонсували підсумковий альманах з текстами учасників, який має стати документом про працю молодих нонфікшн‑авторів і репортерів. Відкриті події фестивалю триватимуть у різних локаціях Івано‑Франківська: лекції, презентації й публічні читання розраховані на місцеву публіку та гостей міста.
Фестиваль «Прописи» позиціонує себе як майданчик не лише для навчання, але й для формування мережі професійних контактів, де молоді голоси можуть стати частиною ширшого культурного діалогу та допомагати формувати суспільне розуміння подій через документальні тексти.
Плановані результати заходу — окрім альманаху — це нові публікації, зміцнені зв’язки між авторами й редакторами та посилення уваги до важливих тем документалістики в українській літературі.

