На Прикарпатті попрощалися з жертвами російського удару — поховали 15-річну Анелію та батька Володимира

На Прикарпатті попрощалися з жертвами російського удару — поховали 15-річну Анелію та батька Володимира

У Ланшинській громаді та Івано‑Франківську попрощалися з двома загиблими під час російського удару дрона — 15‑річною Анелією та її батьком Володимиром Шкрумеляком.

24 березня середмістя Івано‑Франківська зазнало удару російського безпілотника. У результаті авіаційної атаки загинули місцеві мешканці, серед яких — 15‑річна Анелія та її батько Володимир. Трагічні події обірвали життя молодої дівчини та військовослужбовця, який нещодавно був мобілізований і повертався з дочки після відвідування перинатального центру — за кілька днів до атаки у родині народилося ще одне немовля.

Сьогодні в селі, де мешкала сім’я, відбулася церемонія прощання. Десятки односельців, сусіди, друзі, вчителі та побратими з Національної гвардії зібралися, щоб провести Анелію та Володимира в останню путь. На похороні панувала тиша й скорбота — люди цитували спогади про їхнє життя, згадували добрі справи та говорили про втрату, яку не може компенсувати жодне слово співчуття.

“Це велика трагедія для нашої громади. Мама втратила доньку і чоловіка, у неї залишилися ще дві старші доньки та новонароджене немовля. Ми приходимо підтримати її всією громадою”

— Михайло Бойко, сусід сім’ї

Володимир Шкрумеляк був мобілізований близько місяця тому. Колеги та командири характеризують його як відповідального бійця, який неодноразово долучався до захисту рідного краю. На похороні були присутні побратими, які вшанували його пам’ять військовими почестями, поклали квіти та висловили підтримку родині.

“Життя обірвалося несподівано — це знову доказує, що війна не чекає. Ми пам’ятатимемо його як відданого солдата і хорошу людину”

— Руслан Батіг, начальник секції персоналу Національної гвардії України

Анелія навчалася у Ланшинській гімназії, потім продовжила освіту в Івано‑Франківському ліцеї. Вчителі згадують її як життєрадісну, скромну та виховану дівчину, яка прагнула навчатися та мріяла про майбутнє. Класна керівниця розповіла, що Анелія брала активну участь у шкільному житті, мала багато друзів і завжди була готова допомогти іншим учням.

Після удару медики намагалися надати допомогу постраждалим, але, на жаль, життя батька і доньки не вдалося врятувати. Володимир помер у лікарні, Анелія — у кареті швидкої допомоги під час транспортування. Місцеві служби працюють над документуванням обставин атаки і надають всі необхідні матеріали для розслідування трагедії.

На похороні виступали близькі та сусіди, згадували сімейні історії та мрії, які так і не встигли здійснитися. Представники громади закликали державні та волонтерські структури посилити підтримку для матерів і сімей, що залишилися без годувальників, а також звернули увагу на потребу допомоги новонародженому дитині та старшим донькам, які залишилися сиротами без батька.

Після церемонії прощання місцеві волонтери та священники організували збір допомоги — продуктові набори, засоби гігієни та фінансова підтримка для родини. Місцева влада обіцяла сприяти оформленню всіх необхідних виплат і залучити соціальні служби до супроводу родини у перші місяці після втрати.

Суспільна реакція на подію поширилася по регіону: у соцмережах та місцевих медіа люди висловлюють співчуття та підтримку, згадують інших постраждалих під час удару і закликають до єдності у допомозі постраждалим родинам. Багато мешканців Івано‑Франківська та району беруть участь у ініціативах збору коштів, долучаються до гуманітарних проєктів, надають психологічну допомогу тим, хто пережив шок від подій.

Експерти з безпеки наголошують, що атаки безпілотниками на цивільні об’єкти залишаються однією з найнебезпечніших загроз для мирного населення. Вони закликають посилити систему раннього попередження, розвивати протидронні технології та координувати дії місцевих і державних служб для зменшення ризиків для громадян.

Пам’ять про Анелію та Володимира житиме в серцях рідних і односельців. Ця трагічна історія нагадує про ціну війни для простих сімей і підкреслює потребу спільних зусиль для підтримки постраждалих та запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

Редакція продовжує стежити за розвитком подій та доповнюватиме матеріал новими подробицями, зокрема щодо результатів розслідування та допомоги, яку отримає родина загиблих.

Leave the first comment

Ліра Сонців

Моє кредо: «Говорити правду чесно, відповідально і так, щоб кожне слово мало значення»